Японці називають мікроконтролер – мікрокомп’ютером. Електронні системи вприску палива, вперше розроблені фірмою BOSCH, відомі в Японії під назвою EFI та EGI. В модернізованих ECCS і TCCS попри управління вприском, здійснюється регулювання моменту запалювання, оборотів холостого ходу і т.д. Алгоритм виконання TCCS (ситеми управління "Toyota») зображено на рисунку

Порівнюючи сигнали різних датчиків з даними, записаними в пам’яті мікрокомпютера, система вприску палива визначає момент включення інжектора. На 6 – циліндровому двигуні команди вприску палива почерзі подаються на кожен інжектор. Тривалість базового імпульсу вприску обчислюється виходячи з числа оборотів двигуна і кількості всасуваного повітря. При обчисленні виконуються операції множення і ділення. Далі тривалість базового імпульсу коректується шляхом збільшення на деяку величину, яка визначається додатковими факторами, що діють в даний момент. З урахуванням цих факторів встановлюється оптимальна тривалість імпульсу вприску. Наприклад, при запуску холодного двигуна додається визначена кількість палива з урахуванням сигналу від датчика температури охолоджувальної рідини. В процесі прогріву двигуна величина поправки тривалості імпульсу вприску поступово зменшується. В режимі підвищеного навантаження ця тривалість збільшується пропорційно до числа оборотів двигуна! Таким чином здійснюється компенсація ефектів, пов’язаних з підвищеним навантаженням під час розгону і при запуску холодного двигуна. Аналогічно при роботі стартера тривалість імпульсу вприску визначається з урахуванням температури охолоджувальної рідини і напруги акумулятора. Автолюбителям відомо, що для полегшення запуску двигуна при низькій температурі слід збагатити паливно-повітряну суміш.
В режимі запуска старер споживає досить великий струм (десь 200 А), внаслідок чого напруга акумулятора понижується і реакція електромеханічної ситеми інжектора погіршується. Збільшивши час вприску, автоматична система компенсує зменшення об’єму вприскуваного палива, обумовлене зниженням бортової напруги.

Отже, мікрокомп’ютер, який контролює електронну систему вприску палива, визначає оптимальну тривалість імпульса вприску, використовуючи закладені в його пам'ять функції двох і трьох змінних. Ця система використовує сигнали різних датчиків і видає команди на різні виконавчі механізми. Основні датчики: датчик витрати повітря, термісторний датчик температури охолоджувальної рідини, датчики оборотів холостого ходу і підвищеного навантаження, датчик положення і швидкості натиску педалі акселератора, який визначає швидкість рівномірного руху і стан розгону авто, датчик температури всасуваного повітря, датчик числа оборотів двигуна, лямбда-зонд – який виявляє рівень підвищеного вмісту кисню у вихлопних газах. В число виконавчих пристроїв входять прецезійний інжектор, система зажигання, різні контрольні лампи…

А по яких книжках вчитеся Ви? Поділіться враженнями…)))